З’їзди, конґреси бібліотечні та бібліографічні – вищі форми професійного спілкування і вдосконалення кваліфікації працівників бібліотек і бібліографічних установ та вироблення управлінських рішень. Вони слугують поштовхом для формування й поглиблення засад бібліотекознавства і бібліографознавства, еволюції та вдосконалення практичної діяльності бібліотек. Основна мета з’їздів і конгресів – привернення уваги суспільства, органів законодавчої і виконавчої влади, професійної спільноти до назрілих проблем бібліотек та бібліографічних установ, вироблення шляхом колек­тивного обговорення і схвалення комплексних рішень (резолюцій, програм, звернень тощо), спрямованих на подолання існуючих недоліків,  удоско­на­лен­ня чи зміну бібліотечно-інформаційної і бібліографічної практики згідно з потребами і вимогами суспільства.  

У бібліотечно-бібліографічному середовищі з’їзди і конгреси різного рівня представництва (регіональні, національні, міжнародні) й періодичності скликання набули поширення, починаючи з другої половини ХІХ ст. Так, перший з’їзд американських бібліотекарів відбувся у 1853 р., з’їзди німецьких бібліотекарів скликаються щороку від 1900 р. (за винятком періодів двох світових воєн). До 1926 р. українські бібліотекарі й бібліографи брали участь у професійних форумах лише поза межами України, переважно як  гості та спостерігачі.

У роботі Міжнародного конгресу з бібліографії та документації (серпень 1910 р., м.  Брюссель, Бельгія), ініційованого  Міжнародним бібліографічним інститутом, брали участь 7 підданих Російської імперії, з них 3 представники від Руського бібліографічного товариства при Московському університеті, у т. ч. українці, вихідці з Волині, – Б.Боднарський (виступив з доповіддю «Поширення бібліографічної децимальної класифікації в Росії») та   А. Калішевський, які згодом стали відомими організаторами бібліотечної справи.

Важливою подією в розвитку теоретичних і практичних засад вітчизняної бібліотечної справи, самоорганізації бібліотекарів став Перший Всеросійський з’їзд із бібліотечної справи,  скликаний за ініціативою працівників Нікопольської громадської бібліотеки і який відбувся у м. Санкт-Петербурзі в 1911 р.  Загалом на з’їзд прибули понад 500 делегатів і гостей, у т. ч. з теренів України – 26 делегатів. Активною участю в роботі з’їзду відзначилися фахівці з Харкова та Києва, які згодом стали видатними українськими бібліотечними діячами: К. Рубинський, С. Сірополко, Л. Хавкіна, представники Харківського товариства поширення в народі грамотності та ін.

З’їзд та його «Труды», опубліковані в 1912 р., відіграли помітну роль у приверненні уваги суспільства до бібліотечних проблем в Російській імперії, сприяли позитивним зрушенням у бібліотечній справі.

З утвердженням радянської влади та потребою у виробленні й повсюдному втіленні принципово нових фундаментальних засад бібліотечного будівництва у 1920-х рр. відбулися три професійні форуми в Москві: Перший бібліотечний з’їзд РРФСР (1–7 липня 1924 р.), Перший Всеросійський бібліографічний з’їзд (2–8 грудня 1924 р.), Другий Всеросійський бібліографічний з’їзд (25 листопада – 1 грудня 1926 р.). Їх організаторами були відповідно бібліотечний відділ Головполітосвіти РРФСР, Руське бібліографічне товариство при Московському університеті та Державна центральна книжкова палата РРФСР. У роботі цих з’їздів брали участь і представники від України, зокрема Н. Фрідьєва. 

У Харкові, на базі Державної бібліотеки ім. В. Г. Короленка, 1–6 червня 1926 р. відбувся Перший Всеукраїнський з’їзд бібліотечних робітників, організований клубно-бібліотечним відділом Управління політосвіти Наркомату освіти УСРР. У ньому брали участь понад 200 представників масових, наукових, військових та інших бібліотек, з них 130 мали право вирішального голосу. З’їзд розглянув стан і перспективи бібліотечного будівництва в республіці, питання роботи з масовим читачем і методи вивчення його інтересів, обслуговування дітей і підлітків, формування книжкового ядра бібліотеки, організації предметного каталогу, раціоналізації і спрощення бібліотечної техніки, підготовки і перепідготовки бібліотечних кадрів та інші питання. За основними доповідями (їх автори – відомі діячі бібліотечної справи: Д. Балика, Б. Борович, І.Вугман, Г.Марголіна, Я. Розанов, В. Шенфінкель та ін.) було прийнято низку конструктивних резолюцій і постанов, що мали організаційний і методичний характер. Видані в 1927 р., ці документи тривалий час визначали зміст і спрямованість діяль­ності бібліотек в Україні. Так, за державними бібліотеками закріплювалися обов’язки центрів бібліографічної роботи, науково-дослідної роботи з біб­лі­о­текознавства та книгознавства, видавців власних наукових праць; у кожному округовому центрі мали створюватися центральні округові (обласні) бібліотеки для дітей тощо.

У подальшому в СРСР та УРСР бібліотечні й бібліографічні з’їзди не скликались. Актуальні питання бібліотечного життя і завдання на перспективу обговорювалися на численних союзних і республіканських бібліотечно-бібліографічних нарадах і конференціях.  

Емігрантське Українське товариство прихильників книги (УТПК) брало активну участь у роботі IV Міжнародного конгресу бібліотекарів і друзів книги у Празі (28 червня – 3 липня 1926 р.), в рамках якого організувало виставку української книги. Голова УТПК С. Сірополко на конгресі був обраний заступником голови секції наукових бібліотек і виступив із доповіддю «Бібліотечна справа на Україні в минулому та тепер у зв’язку зі станом духовної культури». Учасниками форуму були й викладачі Українського високого педагогічного інституту ім. М. Драгоманова в Празі В. Барвінський, Л. Білецький, О. Шульгин та ін. Українську делегацію з Галичини очолював О. Колесса. За його доповіддю було прийнято резолюцію про створення центральної бібліотеки й архіву та археологічної комісії Прикарпаття. М. Галущинський виступив із доповіддю «Українські народні бібліотеки», І. Калинович – «Останні десятиліття української книги».

З проголошенням незалежності України виникла гостра потреба у визначенні шляхів функціонування книгозбірень у нових соціально-економічних умовах. У цей час активізувався громадський бібліотечний рух і відбулося кілька професійних форумів.

У листопаді 1991 р. на базі ЦНБ ім. В. І. Вернадського АН України   відбувся Надзвичайний з’їзд бібліотекарів України. В його роботі взяли участь 143 делегати з усіх областей України. Констатувавши наявність глибоких кризових явищ у бібліотечній сфері, вони висунули низку конструктивних пропозицій у формі звернень до вищих органів влади України. Проте пропозиції щодо прийняття Закону України «Про Національну бібліотеку», заснування при Кабінеті Міністрів України «органу для забезпечення єдиної державної політики в галузі бібліотечної справи та науково-інформаційної діяльності», створення Центрального республіканського бібліотечного колектору, видання бібліотечної серії на безкислотному папері, перегляду системи оплати праці бібліотекарів та багато інших реалізовано не було. Виконано пропозиції щодо прийняття Верховною Радою України Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу»; заснування Асоціації бібліотек України; відновлення діяльності у структурі ЦНБ ім.В.І.Вернадського АН України інститутів бібліотекознавства (з 2011 р. – Інститут науково-методичного забезпечення бібліотечно-інформаційної роботи) і книгознавства; створення спеціалізованої ради із захисту кандидатських і докторських дисертацій, видання професійного журналу («Бібліотечний вісник»), а також стосовно створення Державної науково-педагогічної  бібліотеки України (з листопада 2003 р. носить ім’я видатного українського педагога В. О. Сухомлинського).

Наприкінці 1991 р. за ініціативою Харківського бібліотечного товариства, очолюваного О. Хропачем, за участі майже 200 делегатів, відбувся Перший бібліотечний з’їзд Харківської області, який розглянув і схвалив концепцію бібліотечної справи регіону, основні положення про обласний бібліотечний комітет як «позавідомчий орган суспільно-державного управління бібліотеками Харківщини». Легітимація комітету не відбулась. Було засуджено спроби комерціалізації  бібліотечної справи.

У Києві 9–12 червня 1992 р. відбувся представницький І Всеукра­їн­ський конгрес бібліотекарів, ініційований багатьма державними і гро­мад­ськими інституціями. В ньому брали участь 306 делегатів від бібліотек усіх ви­дів і форм власності, гості з 15 країн, генеральний секретар ІФЛА  П. Наута, інші запрошені офіційні особи, представники ЗМІ. Працювали 9 секцій за видами бібліотек, відбулися 4 круглі столи. Обговорювалося широке коло актуальних проблем бібліотечної справи та управління цією сферою, книго­ви­давничої практики, підготовки кадрів для бібліотек, бібліографічної, науково-дослідної роботи тощо. У резолюціях і зверненнях конгресу сфор­му­льовано пропозиції щодо розроблення Закону України про бібліотечну справу, про інтеграцію бібліотечної спільноти України у світове професійне спів­товариство (вступ до ІФЛА), вироблення нормативів розвитку єдиної мережі бібліотек та їх фінансування в ринкових умовах, реформування системи підготовки і перепідготовки бібліотечних кадрів, розроблення національних стандартів та ін. Багато з цих пропозицій згодом було реалізовано.

У 1996 р. велися підготовчі роботи зі скликання ІІ Всеукраїнського конгресу бібліотекарів, однак через відсутність коштів він не відбувся.

З розширенням зарубіжних контактів українських бібліотек їх пред­ставники регулярно беруть участь у різних міжнародних форумах.

Так, 21–23 вересня 2010 р. у м. Санкт-Петербурзі на базі Російської національної бібліотеки відбувся Міжнарод­ний бібліографічний конгрес, на якому представництво України було досить широким: В. Берьозкіна,  Т. Добко, Л. Рева, І. Савченко (НБУВ), Н. Казакова, В. Кононенко (НПБУ), а також 10 представників від наукових бібліотек університетів, музеїв, науково-дослідних інститутів системи НАН України, заповідників з Кам’янця-Подільського, Луганська, Одеси, Севастополя, Сімферополя, Феодосії. Вони взяли участь у роботі 9 з10 секцій конгресу і задекларували 32 доповіді.

Одним з останніх міжнародних форумів, в якому взяли участь пред­ста­в­ники вітчизняних бібліотек, став Всесвітній конгрес бібліотекарів та інфор­ма­ційних працівників: 78-а Генеральна конференція та засідання асамблеї ІФЛА (11–17серпня 2012 р., м. Гельсінкі), що пройшов під гаслом «Сучасні біб­ліотеки – надихають, дивують, відкривають нові можливості».  Україну на ньо­му представляли віце-президент УБА П  та співробітник Вінницької ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва, переможець конкурсу на здобуття премії ім. Боба МакКі для молодого бібліотекаря з України 2012 р. Ю.Кашпрук.

Резолюції та постанови Першого Всеукраїнського з’їзду бібліотечних робітників, 1–6 черв. 1926 р. (Ухвалено Колегією НКО УСРР). – Х., 1927. – 92 с.

Хропач А. Н. Пути выхода из кризиса / А. Н. Хропач // Библиотека. – 1992. – № 7–8. – С.17–19. 

Драган Р. А. Бібліотека в поглядах харківських бібліотекарів. Перший Всеросійський з'їзд з бібліотечної справи (1911 р.) / Р. А. Драган // Вісн. Харк. держ. акад. культури : зб. наук. пр. – Х., 1999. – Вип. 1.  – С.74–79. 

 Новальська Т. В. Визначна віха в історії бібліотечної справи / Т. В. Новальська // Бібл. вісн. – 2005. – № 4. – С.17–22. 

Новальська Т. В.  Формування теоретичних та практичних засад вітчизняного бібліотекознавства (за матеріалами Першого Всеросійського з’їзду з бібліотечної справи 1911 року) / Т. В. Новальська // Волин. іст. зап. : зб. наук. пр. – Житомир, 2008. – Т. 1. – С.179–186.

Капустіна Н. І. Перший  Всеукраїнський з’їзд бібліотекарів: погляд через 80 років / Н. І. Капустіна // Короленківські читання : матеріали наук.-практ. конф. ХДНБ, 6 жовт. 2006 р. – Х., 2006. – С. 61–67. 

Винокур В. Л. Первый Всероссийский съезд по библиотечному делу / В. Л. Винокур // Шк. б-ка. – 2011. – № 8. – С. 35–44 ; 2012.  – № 1. – С. 49–57 ; № 2/3. – С. 26–34 ; № 135–143. 

Труды  Первого Всероссийского съезда по библиотечному делу, 1–7 июня 1911 г. : избр. материалы / Рос. нац. б-ка ; [вступ. ст.: А. Н. Ванеев, М. Ю. Матвеев]. – СПб. : Изд-во РНБ, 2011. – 216 с.

Кившарь Т. И. Библиотековедческие идеи Степана Серополко : по материалам Первого Всерос. съезда по библ. делу / Т. И. Кившарь // Информ. бюл. Рос. библ. ассоц. – 2012. – №  63. – С.107–109. 

Казакова Н., Кононенко В. Бібліографія має майбутнє [про роботу Міжнародного бібліографічного конгресу у Санкт-Петербурзі в 2010 р.]/ Н. Казакова, В. Кононенко // Бібліотена планета. – 2010. – № 4. – С. 29-31.

Всесвітній конгрес бібліотекарів та інформаційних працівників «Сучасні бібліотеки – надихають, дивують, відкривають нові можливості» (серпень 2012, Фінляндія): враження молодого бібліотекаря : [Електронний ресурс] : сайт Укр. бібл. асоц. – Електрон. текст. і граф. дані. –  Режим доступу: http://ula.org.ua/ua/konferenciyi-seminari-treningi/konferenciyi/832-vsesvitniy-kongres-bibliotekariv-ta-informaciynihpracivniki vsuchasnibiblioteki-nadihayut-divuyut-vidkrivayut-novi-mozhlivosti-serpen-2012-finlyandiya-vrazhennya-molodogo-bibliotekarya (дата звернення: 06.08.2014). – Назва з екрана.